О, як це є сумно – назавжди без Того,
В кому дійсно милість, втіха, допомога.
Як насправді страшно без Христа лишитись,
І поза дверима раю залишитись!..
О, як дійсно страшно без Христа блукати
На дорогах грішних, тіло вдовольняти,
А в одну хвилину правду зрозуміти:
Пізно… Уже пізно гріхи залишити…
О, як страшно-страшно Бога відкидати,
Його милість й ласку проігнорувати.
Як печально й скорбно по смерті пізнати,
Що Христа відкинув, не схотів прийняти.
Хто там допоможе, захистить, пригорне?
Бог у мить понизить всяке око горде.
Коли ми прийдемо до Христа престолу,
То усі впадемо перед Ним додолу.
Страшно, о як страшно тоді зрозуміти,
Що, живучи в світі, ти любив грішити.
Не хотів про Бога й суд правдивий чути,
Не дозволив Спасу серця досягнути.
О, як страшно-страшно без Христа лишитись!..
Друже, поспішай з Господом миритись!
Розкажи Ісусу про гріхи, що маєш,
І Його любов й прощення пізнаєш.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ведь Книгу жизни Я вам дал! - Компанец Галина Это стихотворение основано на таких местах из Писания:2-Коринф.11:3; 1-Коринф.4:6; Иерем.2:13. И еще, через Свои избранные сосуды, пророков, Господь недавно сказал:"Народ Мой, врагу удалось так исказить истину, так ее разбавить и так добавить к ней, что уже тяжело стало определить, где истина, а где ложь".Да даст нам Господь "исполняться познанием воли Его, во всякой премудрости и разумении духовном"(Кол.1:9), чтобы мы четко различали, где Его истина, а где ложь врага! Благословений всем вам и вашим семьям!!!
