Боль
Я к боли не могу привыкнуть
Она через всю жизнь мой враг
О! Как хотелось бы отвыкнуть
Со мной сейчас и каждый шаг.
Я жду конца мне жизнь не мила
Когда придет конец беде?
Меня не раз по сердцу била
Нет наслажденья и в еде.
Как змей ужасна и опасна
Все нервы в узел собрались
Кому же это станет ясно
Стань на колени, помолись.
Идут года и год за годом
Я исцелелия хочу
Что сделал я и каким кодом
Убить мне боль?... я все учу...
Врачи мне дружно помогали
Стеснялся им я все сказать
В мой череп чизэл*забивали
От боли пальцы стал кусать.
Измучен жизнею суровой
Не раз к Творцу я приходил
Но только в горе с болью новой
Заплакав грустный уходил.
А люди все судиться будут
Никто мне помощь не подаст
Прочтут и сразу же забудут
Кому писать? Что это даст?
Но есть лишь тот, всегда кто любит
Хоть жизнь страданьями полна
Пусть боль меня совсем погубит
Но ты со мной, моя жена.
Приляжь со мной моя родная
Я стиснув зубы попрошу
Двойная боль как накладная
Мокра щека, я все сношу.
Откуда это все берется
И кто мне даст простой ответ
Что грудь моя от боли жмется
Так будет вечно или нет?
Везде мыслями я витаю
По площадям и по друзьям
От боли я заметно таю
Стараюсь быть как лук упрям.
Пишу я стих не для собраний
Не для того чтоб кто то мне
С сочувствием пожал плечами
С отвагой вспомнил обо мне.
Кому я в жизни пригодился?
Кому в тревогах помогал?
За чью судьбу в слезах я бился?
Кого я в горе отвергал?
Иль боль дана мне не иначе
С ращетом тем чтоб я скорбя
Всегда искал лишь тех,кто плачет
От них лишь глаз не отводя?
Я не пойму зачем живу я
Зачем стихи порой пишу
Зачем от боли путь ищу я
Когда проблему разрешу?
Моя молитва тайна, тиха
Мне нужен ангельский совет
Прийди ко мне не будет лиха
Прийди и дай мне Свой ответ.
А коль мне отвечать не хочешь
Закрой мне в горести глаза
Мне с болью засыпать пророчишь?
В ресницах не дрожит слеза...
И в тишине ночной я в муках
И в полночь в муках, на заре
И днем хожу сраженый скукой
Когда же подойдешь ко мне?
Мне выскажи всю месть Спаситель
За грех прости меня я жду
Мне кажется что Ты ,,мучитель"
И я как будто бы в аду.
Но нет и нет Ты в поле битвы
Простым людям всем помогал
Ресурсы сил черпал в молитве
Когда целить Ты уставал.
К тебе тянулись люди роем
К тебе разбитые все шли
Отвергнут кто то был Тобою?
О нет! Все Лекаря нашли.
Двенадцать лет страдая в пытках
Вдруг прикаснулася к Тебе
Впервые на лице улыбка
И силу потеряв в Себе...
...И Ты промолвил кто же это?
Со всех сторон Меня ведь жмут.
А кто виновен был то в этом?
Ты знал, но не признался тут.
Факт тот что та ушла с бальзамом
С великой легкостью в душе
Исчезла точащая рана
Ты жизнь даешь любой душе!
И если я рожденный в болях
И в болях жизнь свою влачу
Но Ты прими меня с мольбою
Тебе я жизнью заплачу.
А если нет, однак удача
Я верю в Воскресенье,Бог!
Я всем скажу и тем, кто плачет
И тем, кто выдержать не смог.
При гласе Божьем в Воскресенье
Все встанут мертвые тогда
И в день Воскресный оживленья
Болеть не будешь никогда!
Павел Миронов
Ноябрь 2010
Комментарий автора: *Чизэл ( врачи г. Донецка открыли франтитную пазуху в правой лобовой части головы. Мне было 19 лет. Франтоэтмоэндотомия диагноз.
Наркоз действовал только 30мин. Операция шла 3часа45мин.
Моя родная мать научила меня с детства молиться Богу. Она рассказывала детям о том, что каждый ребенок имеет своего ангела.,, В трудный час молитесь Господу и Он пошлет вам своего ангела" говорила она. И вот здесь как никогда раньше пригодился опыт молитвы. Тот самый ангел с которым познакомила меня в детстве мама, стоял рядом со мной. Я ощущал невыносимую боль
во время вскытия черепа и чистки. Я кричал и плакал как ребенок. Руки и ноги были привязаны к операционному столу. Слезы и кровь смешались вместе и текли за шею по подголовнику и под меня. Общий наркоз был противопоказан. Вдруг я услышал голос асистента-врача:
,,Павел. Операцию ведет Ильянора Михайловна.У нее ручки как у ангела..." О Боже :,, подумал я, что это случайность, что я слышу это самое дорогое слово (Ангела) во время моей молитвы о помощи к Богу? О нет. Ты здесь Господь!
Операция закончилась. Кто меня может переубедить ,что Господа нет. Двое человек в этом же госпитале с таким же диагнозом, молодые как я, получили заболевание на Черном море в г.Одесса, где заболел и я, умерли.
Меня Господь хранит по сей день.
Остаточные явления перенесенного реногенного менингита сопровождают меня каждый день. Но Ангел всегда со мной. Только Он дает силы для жизни.
Дорогой друг! Не забывай о том,что и у тебя есть Ангел. Не имеет значения, веришь ли ты в это или нет, мой совет тебе-молиться.
Вера - это дар Божий. Она появляется после молитвы.
Не можешь молиться, я буду молиться за тебя, только сообщи кто ты, и о чем просишь молиться.
Бог работает 24часа в сутки,7дней в неделю. Не забудь появиться к Нему на апойтмент. Возможно не придется являться к земным врачам. Желаю здоровья!!!!!!!!!
Pavel Mironov,
Walla Walla USA
Родился в Донецкой области г.Енакиево
в 1955г. В Америке 20лет. Специальность-Зубной
техник.Принимал крещение на озере в г. Харцызске в 17 лет во
имя Отца Иисуса Христа, Иисуса-Его Сына,и Святого Духа.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.